Вже понад 15 років тернополянин Руслан Адамовський створює ікони на деревині та відновлює старовинні образи.

Як відтворює біблійні сюжети на дерев’яній дошці чоловік розповів «Сороці».

– Ще з дитинства в мене був хист до картин. Мені подобалося малювати. Думаю, що Боже натхнення сподвигло мене до роботи з образами. Без нього цього б не сталося, – пригадує Руслан Адамовський. – Мені до душі біблійні сюжети. Тож спочатку почав створювати власні ікони, а потім вже підрихтовувати образи та старовинні хрести, які до мене приносили інші люди. Цим займаюся до сьогодні.

Скільки образів вже створив власноруч сказати складно, однак рахунок вже йде на тисячі, зазначає тернополянин.

– Виконання ікони –  дуже складний процес. Він починається з підготування дошки. Її я також підбираю сам. Зазвичай роблю ікони на липовій або буковій основі. Самотужки ріжу, виточую і склеюю деревину. Далі дошку я спеціально зсушую та зістарюю, далі – наношу ґрунтування. Після цього наношу ескіз малюнка і вимальовую роботу, – говорить Руслан Адамовський. – Одну ікону можу виготовляти як протягом тижня, так і впродовж місяця. Це вже залежить від розміру та складності самої роботи.

Для виготовлення образів чоловік застосовує технологію, створену самотужки.

– Я працюю у техніці гарячого тиснення, її розробив сам. За допомогою приладдя, яке також виготовив сам, переношу малюнок своїми руками на дерево. Витискаю зображення, витягую кольори, коректую, – розповідає тернополянин. – Коли образ готовий, закріплюю роботу спеціальним іконним лаком двічі: коли закінчую роботу і через 4-5 днів, коли дерево вбере перший шар лаку. Він вбереже ікону від руйнації через потрапляння на неї води або сонячних променів.

Також на рахунку Руслана Адамовського приблизно 15  відновлених образів та дерев’яних хрестів. Найстаріші з хрестів було створено датовані 17 – 18 століттям.

– Найстаровинніша ікона, яка була в мене на реставрації, – ікона Львівської Богородиці. Також я відновлював ікону Матері Божої Теребовлянської та Казанську ікону Божої Матері. До мене вони потрапляли у доволі ветхому стані. Колись не було таких фарб і лаків, та й сучасна технологія створення ікон таки трохи краща за ту, яка була в минулі століття, – розповідає тернополянин. – Найбільше на їхній стан вплинув час та природні явища. Звичайно, можливо був присутній і людський фактор. Адже це їхній стан вплинув час, природні явища, можливо, і людський фактор. Цим іконам як не як кілька століть, а це – великий період часу. Де та в кого вони були, в яких умовах їх зберігали – сказати не завжди можливо, однак це також могло відобразитися на стані ікони.

Однак чоловік зазначає, що найбільше йому подобається працювати таки з створенням ікон, а не реставрацією.

– Ти працюєш над цією іконою від початку її створення і до самого завершення. Я добре знаю всі аспекти своєї роботи: якою має бути дошка, як лягатиме фарба і яким в результаті вийде зображення. Тому мені набагато комфортніше створювати власні роботи, ніж відновлювати втілені кимось іншим.