До Тернополя з’їдуться найсильніші українські та титуловані європейські культуристи-аматори. Крім того, понад сто дівчат посперечаються за перемогу в конкурсі «Міс Бікіні». Родзинкою ж свята сили і краси стане присутність на ньому одного з найсильніших професійних бодібілдерів сучасності Денніса Вольфа з Німеччини, людини, яку на зламі першого десятиліття 2000-х ставили з головними легендами – Ронні Колеманом, Декстером Джексоном і Кевіном Левроном. До Тернополя 39-річний Денніс приїде в статусі почесного гостя і дасть для всіх бажаючих семінар.

Власне, з семінарів наприкінці 90-х розпочинав своє спортивне становленні і сам Вольф. Хлопчина, якому не було 20-ти, після переїзду батьків у часи розпаду СССР з казахстанського Семипалатинська в німецький Марль, ледь закінчивши школу, змушений був влаштовуватися на роботу – фарбував буденки, встановлював вікна. Родина совєцьких переселенців жила бідно і нагоди бити байдики не було. Тренувався Денніс з 16-річного віку, у вільний час. Поступово, вдосконалюючи своє тіло, хлопець почав розуміти, що бодібілдинг – то те, що може допомогти вибитися в люди. Він завзято тренувався і не лінувався під час розмаїтих турнірів відвідувати лекції досвідчених атлетів.

Треба сказати, що Деннісом Вольфом майбутній переможець «Арнольд Классік» став в уже свідомому віці. До Німеччини він перебирався Денисом Волковим, сином робітника з російськими коріннями і матері, етнічної німкені. Доля звела це подружжя в Токмаку (Киргизстан). Пізніше Волкови жили в казахстанському Семипалатинську і в Кемеровській області, у Росії. Не дивно, що до 12-ти років, поки мати нарешті втілила свою мрію і перебралася разом з сім’єю на Батьківщину в Німеччину, Денис досконало володів російською.

На перших у житті змаганнях Вольф ризикнув виступити в 19-річному віці. А вже через два роки, у 2001-му, він став четвертим на чемпіонаті Німеччини. Коли ж у 2003-му Денніс здобув чемпіонське звання, він став серйозно задумуватися про початок професійної кар’єри. Фінальним акордом серед аматорів ста титул чемпіона світу в Китаї у 2005-му.    

Вперше на професійній сцені Вольф виступив на чемпіонаті IFBB Europa Super Show в 2006-му році і став там сьомим. У тому ж році він вперше взяв участь на найпрестижнішому чемпіонаті «Mr. Olympia» і посів 16-е місце.

Вольф прогресував вельми стрімко і вже через рік був на «Mr. Olympia» п’ятим, а в 2008-му – четвертим. Найзнаковішими досягненнями Денніса стали три перемоги на «Arnold Classic» і третє місце на «Mr. Olympia-2013».

У 2012-му Вольф разом із дружиною Катериною та донькою Самантою виїхав до американського Лас-Веґаса. Виступає 39-річний Вольф понині. Денніс приділяє тренуванням і виступам майже весь свій час, проте через постійні проблеми зі спиною трохи знизив свої результати.

В Америці Вольф відкрив власну справу. «Разом зі своїм другом почав виробляти в Америці німецьке пиво, - казав він в інтерв’ю 1istochnik.ru. – До цього кроку ми готувалися два роки. Зараз усе йде дуже добре. Це дуже хороший бізнес. Сам я люблю пиво. Також, коли піду на пенсію, почну випускати своою лінію спортивного харчування. Але не в Америці, там це дуже дорого. Хочу випускати в Європі».

Вольф володіє трьома мовами – російською, німецькою і англійською. Він все ще сподівається зійти на вершину. Смислу бути четвертим-п’ятим не бачить. «У спорті є лише одне місце – перше» - каже спортсмен, якому дали прізвисько Big Bad Wolf (дослівно – Великий поганий Вовк).

«Ми, бодібілдери, трохи ненормальні, - підкреслює Денніс. – Бо хто ще згоден так голодувати? Буває так, що навіть вночі від голоду не можеш спати. Якщо десь на тілі залишається жир, ми їмо все менше й менше».

Вольф – то гора м’язів. Його справедливо називають найсильнішим європейським культуристом останніх двох десятиліть. Колись він захоплювався Арнольдом Шварценеґґером, а пізніше й сам став однією з ікон бодібілдингу. 15 жовтня тернополяни можуть дізнатися, як треба працювати, щоб стати легендарним атлетом, з перших уст. Від нього, Денніса Вольфа.