23 вересня у Заліщиках вшановуватимуть Тернопільську Чудотворну ікону Божої Матері «Одигітрія» (плачуча).

Початок – о 16-ій годині.

Збереглись свідчення, що у 1730 році митрополит Афанасій Шептицький визнав сльози на іконі справжніми і проголосив своїм декретом ікону чудотворною. До того вона перебувала у віруючій міщанській родині Василя Маркевича, який жив поруч із церквою Воздвиження Чесного Хреста, що височіє над тернопільським ставом. Це в його домі під час Великого посту 1730 року Матір Божа “Одигітрія” (з грецької — “покровителька в дорозі”) почала лити сльози. Зворушені дивом Маркевичі сповістили про це священикові. Незабаром отець зі свідками підтвердили правдивість чуда.

Численні дари-подяки, поміщені поруч з іконою, і нині свідчать про чудесні зцілення, які відбувалися за посередництва чудотворного образу. В храмі над ставом ікона зберігалася аж до Першої світової війни, в роки військової розрухи її для безпеки перенесли з тодішньої околиці до центру – в парафіяльну церкву Різдва Христового.

Саме вона, Тернопільська чудотворна ікона, врятувала від руйнувань прикрасу і святиню міста – старовинну церкву, в котрій зберігалася. І справді, важко осягнути, як вціліла церква Різдва Христового, адже у квітні 1944-го року після тривалих боїв за Тернопіль всі навколишні будівлі вулиці перетворилися в суцільні руїни.

Біля образу досі є воти – вилиті з цінних металів руки, ноги, очі і серця. Це все те, що Матір Божа вилікувала і зцілила, повідомляють у Заліщицькій міській раді.