Дружини, діти та батьки військових сьогодні зібралися у центрі Тернополя на черговий мирний пікет.

У такий спосіб учасники акції вимагали дати воїнам право на демобілізацію після 18 місяців служби.

«Мій чоловік доброволець, а не ув’язнений», «643 дні мої діти ростуть без батька», «Ніхто не виживе на війні три роки», «Чому другий рік воюють одній й ті ж?», Пожиттєво мобілізований = пожиттєво ув’язнений», «Хочу засинати в обіймах тата», «Відпустіть мого чоловіка підвищувати народжуваність», «36 місяців служби – свідоме винищення військових» – з такими плакатами рідні захисників та захисниць вийшли на головну площу міста.

Учасники пікету вимагали прийняття законопроєкту №9142, який передбачає для військовослужбовців можливість демобілізації за власним бажанням після 18 місяців служби. Для цього вони збирали необхідні підписи, які направлять вищому керівництву держави.

Анастасія Шумило прийшла на акцію з маленьким сином. Їх чоловік та батько захищає Україну від початку повномасштабного вторгнення.

– Я хочу, що мій чоловік повернувся нарешті додому! Мій син хоче бачити тата кожного дня, а не тільки інколи по відеозв’язку. За два роки він був вдома три рази. Він має право на відпочинок, – зазначила Анастасія Шумило.

Чоловік Ольги Павлюк 26 лютого 2022 року пішов на війну. Досі він перебуває в одній з найгарячіших точок.

– Ми хочемо, щоб військові, які з перших днів на війні, нарешті повернулися додому. Нехай воюють інші, а не лише ті, хто в перші дні повномасштабного вторгнення пішов захищати нашу землю. Двоє моїх синів вже понад 600 днів без батька, – поділилася Ольга Павлюк.  

Вікторія Морозова також долучилася до пікету, адже її коханий на війні вже майже півтора року.

– Мій хлопець воює 14 місяців. За цей час відпустка в нього була лише один раз. Саме тому ми закликаємо владу ухвалити законопроєкт №9142, бо не можуть постійно воювати одні й ті самі, – каже Вікторія.

Вікторія Морозова 

Тривала акція не довго. Учасники були змушені перейти в укриття, адже почалася повітряна тривога.