Василь Шкляр: «Я ніколи не виправдовував зраду, але завжди намагався її зрозуміти»

Опубліковано в Історія тижня Автор  24.08.2017

Відомий український письменник Василь Шкляр презентував у Тернополі свій новий роман «Троща» вчора, 23 серпня. Зустріч із шанувальниками творчості автора відбулась у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді.

«Троща» – нова книга про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Василь Шкляр говорить, що роман написаний для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, а продовжують боротьбу.

- Зовсім недавно один чоловік надіслав мені листа, у якому написав, що насправді я – галичанин і брешу, що народився на Черкащині, бо роман «Троща» написаний галицьким діалектом. Насправді я народився таки на Черкащині, але сталось так, що доля у моїй творчості завжди вела мене на Тернопільщину. Я думаю, це теж не випадково. У 1933 році, коли мій край вмирав з голоду, дідусь по маминій лінії – Сашко вирушив шукати порятунку  для своєї родини і дістався саме на Тернопільщину. Тут йому вдалось роздобути мішечок кукурудзи. Дідусь приніс його в село і, так і не торкнувшись жодної зернини, помер. Але на тій кукурудзі вижила моя матуся. Завдяки тій кукурудзі з’явився на світ я. Тому, щось з Тернопілля таки увійшло в мої гени, розповів Василь Шкляр. 

У сюжетах багатьох романів Василя Шкляра справді велику роль відіграє Тернопільщина. Наприклад, отаман Чорний ворон переводить через Збруч свою кохану з немовлям і відправляє потягом їх на Тернопілля. У творі «Маруся» автор описує сотника Галицької армії Осипа Станіміра, який є уродженцем села Ладичин Теребовлянського району.

- Якось доля сказала мені, що я мало вклонився тернопільській землі. Я вирішив шукати матеріали для нового роману про УПА, який вимагали у мене читачі Західної України та Волині. Я довго шукав драматичну історію. Багато людей писали свої листи, розповідали історії свого краю, однак я шукав щось особливе. Взагалі основне завдання романіста – знайти глибоку людську історію. Я знайшов її у трощі, – додав письменник. 

За словами Василя Миколайовича, якось його товариш Роман Коваль завіз письменника до свого краю – у село Соснів, де він побачив трощу. Троща – це очерет  поблизу Стрипи. Саме у цьому місці переховувались бандерівці. У 1947 році тут відбулась драма, про яку тамтешні люди знають багато і кожен з них трактує ці події по-своєму. Крайовий провідник Корнило переходив на Бережанщину через трощу. У тому місці його та всіх інших хлопців взяли в мертве кільце і вийти з нього було практично неможливо. Декому це вдалось, але всі розуміли, що це трапилось через зраду.  

- Знаєте, у мене є своє розуміння зради, яку не можна виправдати, але можна зрозуміти. Якщо хтось не знає, що таке троща, то в одному значенні – це очерет, а в інших – катастрофа, трощення людських життів, доль, характерів. Мені писалось з болем і ви цей біль відчуєте. Дехто з затятих та безкомпромісних патріотів може мені щось «закинути» про тему зради. Я завжди кажу собі та кожному з вас, що легко судити про когось, але ніхто не знає, як би він вчинив в складній ситуації. У момент, коли окупант бере твою дружину, матір, сестру, дітей і каже, що зараз їх знищить, то зробити вибір дуже складно, поділився Василь Миколайович. 

Відомо також, що Василь Шкляр є не лише письменником, але й громадським діячем та людиною небайдужою до політики. Наразі він є членом партії «УКРОП».

- За своїми переконаннями я є республіканцем, але коли почалася війна, то було помітно, що найбільший внесок зробили ті хлопці, які потім увійшли до «УКРОПу». Коли до мене підійшли двоє воїнів, одному з яких витягли 90 осколків з голови і я побачив, що він з Павлограда, але переходить на українську мову, то я сказав їм, що я з ними,  розповів пан Василь. 

Зовсім скоро планують екранізувати роман «Чорний ворон», адже він виграв тендер на державні кошти. Автор каже, що цей твір вже давно вийшов за межі літератури і став об’єктом політики. Колись була дуже цікава історія з кінорежисером Єжи Гофманом. Спершу він домовився з Ющенком, що буде знімати фільм "Чоний ворон" та навіть прочитав оригінал українською мовою, хоч не розмовляє нею. Дуже великою несподіванкою було те, що через деякий час після цього Гофман сказав журналістам на кінофестивалі «Молодість», що не буде знімати це кіно, бо воно антиросійське та ксенофобське.

До слова, окрім книги «Троща», цьогоріч перевидали ще дві книги Василя Шкляра – «Марусю» та «Тараса Бульбу». 

Прокоментувати:

Facebook

СОЦІУМ

13.12.2017 Тетяна Вітенько
«Відставка Соболєва назрівала вже давно,» – Ігор Побер
Нещодавно 256 депутатів Верховної Ради України проголосували за відставку Єгора Соболєва з посади голови антикорупційного…

Подорож вихідного дня

21.06.2016 Тетяна Вітенько
Європейський шматочок Тернопілля зі своїми таємницями
Кременець – невелике містечко Тернопільщини, однак, це одне з небагатьох місць нашої області, переповнене своїми…

Місто в кадрі

DSC_3835.jpg

Запропонувати новину

Новини від читачів

Наші_контакти

Про_нас

Інформаційно-аналітичний портал «СОРОКА» з 2013 року висвітлює життя Тернополя та області, розповідає актуальні новини, зачіпає проблемні теми та знайомить з цікавими краянами.