Перше в Україні відділення когнітивних розладів на 50 ліжкомісць відкрили у Тернопільській обласній клінічній комунальній психоневрологічній лікарні.

Відтепер мешканці області та сусідніх регіонів можуть пройти у Тернополі лабораторні обстеження, зробити ультразвукове дослідження, комп'ютерну томографію чи нейропсихологічне тестування.

Окрім відкриття важливого для регіону відділення у психоневрологічній діяльності відремонтували та обладнали також приміщення консультативного відділення. Загалом на ремонт та оснащення витратили майже мільйон гривень з коштів спеціального фонду та благодійних пожертв. Фінансово та матеріально у відритті допоміг голова наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», депутат Тернопільської обласної ради Петро Гадз.

- Відкриття цього відділення є, безперечно, важливим кроком для області і для медичної реформи загалом, ‒ вважає Петро Гадз. ‒ Зважаючи на те, що такі хвороби як інфаркти чи інсульти є дуже поширеними сьогодні, то відділення має місце для існування. Наші люди заслуговують на якісні медичні послуги.

- Ці події засвідчують, що в області робиться усе для того, щоб покращити якість надання медичних послуг, ‒ зазначив голова обласної ради Віктор Овчарук. ‒ Здоров'я кожної людини, здоров'я нації ‒ це основа основ побудови міцної держави. Тішить, що до цієї справи долучається не тільки обласна влада, а й меценати. А відкриття  відділення когнітивних розладів - черговий крок до наближення української медицини до світових стандартів.

Відкриття нового відділення стало кроком вперед у медичній галузі не лише Тернопільщини, але й всієї України.

Що продали, а що отримали у подарунок.

У рамках цьогорічної деклараційної кампанії до територіальних органів ГУ ДФС у Тернопільській області  станом на  початок квітня мешканці краю подали 5 246  декларацій про майновий стан і доходи за 2015 рік, з яких 2 777 декларацій – з метою отримання податкової знижки.

Громадянами, які зобов’язані задекларувати отримані доходи, подано 2 469 декларацій. Зокрема, 4 декларації – про отримані доходи подано артистами на суму доходу майже 247 тис. грн,  1203 декларації – про отримані доходи у вигляді спадщини чи у дарунок майна на суму понад 112 млн 672 тисячі гривень, 406 декларацій – про доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна на суму 53 млн 137 тис. грн, 185 декларацій – про доходи від здачі в найм нерухомого чи рухомого майна на майже 5  млн грн, 163 декларації  – про доходи від продажу сільськогосподарської продукції в сумі 160,7 тис. грн, 5 декларацій –  про отриманий інвестиційний прибуток на суму доходу 47,8 тис. грн, 39 декларацій – про отримані іноземні доходи резидентами в сумі понад  1,6 млн грн, 76 декларацій – про отримані доходи від здійснення незалежної професійної діяльності на суму 42,6 млн грн та 388 декларації – про отримані інші доходи, з яких не утримано податку на доходи фізичних осіб, на суму 8,2 млн гривень.

Загалом з початку року платниками задекларовано майже 205 млн грн доходів та самостійно нараховано більше 7,8 млн грн податкових зобов’язань.

Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік необхідно подати до 1 травня 2016 року. Шановні громадяни, не зволікайте з поданням декларацій і вже найближчим часом завітайте до податкової інспекції та задекларуйте свої доходи. Адже подання громадянами декларацій — це не лише конституційний обов’язок перед державою, а й ознака поваги до співгромадян. Кожен з декларантів робить внесок у розвиток свого краю, сприяє фінансуванню важливих соціальних програм.

Пам’ятайте, що повна і своєчасна сплата податків є запорукою добробуту нашого регіону та країни загалом!

Відділ організації роботи

 Головного управління ДФС у Тернопільській області

Художня спадщина в одному виданні.

Мистецьку спадщину Богдана Лепкого увічнено в одній книзі, яку видано у Тернополі. Працювали над нею старший науковий співробітник обласного музею Богдана Лепкого Наталія Стрілець та мистецтвознавець з Тернополя Наталія Собкович. Презентація спочатку  відбулася в музеї Богдана Лепкого в Бережанах, де склалася гарна традиція представляти книжкові новинки теми лепкознавства. Видання називається «Образотворча спадщина Богдана Лепкого. Каталог музейної збірки», повідомляють на сайті ТОР.

На Благовіщення його репрезентували у Тернопільському обласному художньому музеї. Модерувати імпрезу взявся директор мистецького закладу Ігор Дуда.

Як повідомила Наталія Стрілець, на даний час у колекції музею Богдана Лепкого зберігається 81 робота митця, яку створено у 1885 – 1937 роках. Мистецька збірка була передана музеєві племінником Богдана Лепкого Романом Смиком (США). Від часу оформлення експозиції (1995 р.) вони майже залишалися поза увагою дослідників-мистецтвознавців. Ідею створення такого каталогу довго виношувала перший директор музею, нині провідний зберігач фондів Надія Дирда. У 2014 – 2015 роках тривала робота над дослідженням образотворчої збірки.

Мистецтвознавець із Тернополя, художниця, автор аналітичної статті та укладач каталогу Наталія Собкович розповіла, що під час підготовки цього видання було визначено достовірність, автентичність художнього твору, його автора, місце й час його створення, каталогізацію творів.

До книги увійшли: систематизований за хронологічним порядком життєпис Богдана Лепкого, нарис «Про музей та його меценатів», аналітична стаття про образотворчу спадщину митця, репродукції 81 твору з образотворчої спадщини Богдана Лепкого, 6 творів інших авторів, його сучасників, картина невідомого автора з родинної колекції письменника, перелік творів із зазначенням сигнатур.

На презентації побував заступник голови обласної ради Любомир Крупа, який зазначив «Ім'я Богдан Лепкий - не епізодичне ім'я в українській літературі, це постать першорядна: талановитий поет, прозаїк, перекладач, літературознавець і видавець. Талант його багатогранний та глибокий. Сьогоднішнє видання ще раз це доводить, адже митець творив не лише в царині літератури, а й в образотворчому мистецтві, була у його житті ще й музика.  Ми горді з того, що саме Тернопільщина народила і викохала цей талант. Велике спасибі усім, хто доклався до творення цієї книги. Важко  переоцінити її значення не лише для дослідників творчості письменника та художника, а й усіх, кого вюить до себе цей невичерпний геній».

Варто знати:

Цікаві факти про Богдана Лепкого - митця

Під час роботи над книгою «Образотворча спадщина Богдана Лепкого. Каталог музейної збірки», над якою ретельно працювали старший науковий співробітник музею Б. Лепкого Наталія Стрілець та Наталія Собкович, дослідникам відкрилося чимало цікавих фактів із біографії письменника. Зокрема, вдалося встановити дати створення окремих робіт, їхнє авторство.

Як відомо, багаторічна дружба і творча співпраця єднала Богдана Лепкого з художником Осипом Куриласом. За спонукання Б. Лепкого митець намалював популярний серед галицької громадськості портрет гетьмана Івана Мазепи. Його видали окремою листівкою у 1909 р. до 200-літнього ювілею виступу гетьмана проти Росії, який широко відзначався в Галичині. Також письменник залучив художника до роботи над ілюстраціями до «Історії України-Русі»М.Аркаса. Осипу Куриласу Богдан Лепкий також присвятив вірш. У «Примітках» до першого тому «Писань» він зазначав: «Генезу цього вірша пригадую собі. Я прийшов у Львові до д-ра Маковея, який був тоді одним з редакторів «Літературно-наукового Вісника”. У нього на стіні висів образ Куриласа, сільський похорон. Цвинтар, дерева гнуться від вітру, хоругви, піп, домовина, люди. Я погадав собі: це можна б намалювати простіше: хрест, а над хрестом калина, або: підгірський провал, одним берегом вгору йде “він”, а другим, вділ, – “вона”. Я не раз пробував намалювати таку композицію, та вона не вдавалася мені. Аж пізніше те, чого не міг висловити красками, передав словом».

Витоки художнього хисту 

Богдан Лепкий пробував малювати із малих літ. Батько, отець Сильвестр, був не лише суворим критиком його перших літературних спроб, а й прикладом до наслідування у громадсько-культурній діяльності. Він також підтримував сина у його початковому прагненні стати художником. Уже після смерті батька Б. Лепкий присвятив йому цикл із трьох сонетів. Малярству Богдан навчався у Юліана Панькевича, згодом знаного українського художника. Під його керівництвом намалював портрет діда – о. М. Глібовицького, бабусі, батька — о. Сильвестра Лепкого, публіциста і письменника (літературний псевдонім — Марко Мурава), матері – Домни (з дому – Глібовицької), низку портретів українських поетів, зокрема – Т. Шевченка, портрети своїх учителів – Матеуша Куровського, Михайла Соневицького. Окремі з цих робіт висіли в гімназійних класах. У 5-у (художньому) залі музею представлено малярський набуток Б.Лепкого. Це портрети матері, батька, дідуся о. Михайла Глібовицького, дружини, сина та доньки; портрети українських класиків Т.Шевченка, Лесі Українки, Олени Пчілки, Марка Вовчка, Григорія Сковороди, історичних постатей княгині Ольги, Володимира Мономаха, Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Ю.Хмельницького та інші твори.  

У 1891 р. Богдан закінчив гімназію і вступив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. Тут брав участь у роботі студентського товариства «Січ», у дискусіях на суспільно-політичні та літературні теми, разом із Ф.Колессою займався етнографічними дослідженнями. У Відні заприятелював з художником Миколою Івасюком, продовжував малювати під його опікою, з ним приїжджав на літні канікули до Жукова, де їм позували селяни. У селі створив кілька картин на історичну тематику, серед них – «Коронація короля Данила», робив малюнки для майбутніх праць «Козацькі бої», також малював сцени з полювання. 

Коли муза – кохана дружина 

Справжньою музою для митця стала його кохана дружина Олександра – Лєнда, як кликали її у домашньому колі. «Молода, небуденної вроди дівчина, наділена від природи феноменальною пам’яттю, дотепом, даром помічування, жива і вражлива, як мімоза, посвятилася всеціло для мене, забуваючи про своє власне «я». …А перед людьми поводилася так, буцім вона тут ні при чім, от жінка, мати, хазяйка і більш нічого. Ніхто й ніколи навіть не догадувався, чим вона в дійсності була… Без неї не був би я тим, чим є», – писав поет про свою дружину. Їй присвятив чимало поезій, любив малювати її портрети. 

У книзі спогадів «Казка мойого життя» Лепкий писав: «А все ж таки мене куди більше манило до себе малярство. На краєвид міг я години дивитися, забуваючи про всіх і вся, хоч у цьому краєвиді нічого незвичайного не було б, ні гір, ні водопадів, ні руїн старосвітських замків. … Такий, собі звичайний, незамінний краєвид був не раз предметом моєї малярської насолоди. Краски приваблювали мене не тільки в своїх гармонійних зіставленнях, у численних відтінях і переливах, але й кожна зокрема, сама собою. Фіолетова викликувала усмішку на вустах, зелена втишала нерви, синя – настроювала до мрій». І хоча, в силу життєвих обставин, професійним художником не став, інтерес до цього виду мистецтва зберіг упродовж усього життя. Самотужки вдосконалював своє вміння малювати і завжди принагідно використовував свої малярські здібності – при виданні книг, проектував обкладинки, робив ілюстрації, як до власних творів, так і інших авторів. Малював багато портретів, краєвидів, ікони. Цікавими є портрети Шевченка, Лесі Українки, інших видатних особистостей.

Завдяки наполегливій праці Б. Лепкий здобув ґрунтовні знання з історії й теорії мистецтва. Живучи у мистецькій столиці Польщі – Кракові, не оминав нагоди, щоб не відвідати музей, виставку того чи іншого художника, цікавився сучасним мистецтвом. Як результат – згодом з’являлися нові поезії, статті, критичні відгуки в українській та польській періодиці. 

«Острів мертвих» та мелодії батькової скрипки 

На початку ХХ століття багато людей захоплювалися творчістю швейцарського художника Арнольда Бекліна. Зокрема, велику популярність здобула його картина «Острів мертвих». Художник довго працював над сюжетом і зробив декілька варіантів з різним освітленням, різними деталями і різним форматом полотна. Найкращим став варіант 1886 року (зараз зберігається в місті Лейпциг). Сюжет картини зворушив Б. Лепкого, під її враженням він написав поезію «Острів смерті».

Музика оточувала Лепкого з дитинства. Її чарівні мелодії додавали радості, відчуття щастя. Любив слухати батькової гри на скрипці, захоплювався музичним талантом тітки Дарії, вправної піаністки. Натхнення до творчості Б. Лепкий також завжди черпав у музиці. Його молодший брат Лев Лепкий згадував: «Навіть дома, поки сів писати, казав синові чи старшій доні заграти на фортепіяні». Співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі «Боян» (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів.

За матеріалами Ореста Сарматського

Фото Ольги Трач

Своїх «героїв» шукає місцеве видання.

"Два роки тому Молодіжний парк у Теребовлі готувався до відкриття пам'ятника героям Небесної сотні: благоустроїли доріжки, встановили ліхтарі, висадили квіти. А ось так виглядає парк тепер: побиті ліхтарі, вирвані "з живим" їх стояки. Мабуть, було б доречним, щоб на місці цієї фотографії через деякий час у газеті з'явилась фотографія тих, хто вчинив такий акт вандалізму. Своїх "героїв" теребовлянці повинні знати в обличчя" - ось така думка на першій сторінці сьогоднішнього номера районної газети "Воля", пише сайт «Твоє місто Теребовля».

Тернополянка показала в інтернет-спільноті фото інфекційного відділення, де лікувалася її дитина.

"Шановні мамочки хочу звернути вашу увагу на те в яких умовах лікують наших дітей в Дитячі Обласні Лікарні міста Тернопіль таракани, пліснява, грибок, бруд, і це Інфекційне Відділення!!! це жаххххх. А ставленя взагалі ніяке таке враження як ти прийшла до них до дому і без дозволю залишилась. Санітарки хамлять не прибирають одним словом ЖАХ!!!!!!!!!будь-ласка опублікуйте що всі могли це побачити!!!!!" - йдеться в описі до фото. 

У коментарях інші мешканці міста також підтверджують, що «страшна» картина – реальна.

Окрім бруду, плісняви та тарганів, звертають увагу і на некомпетентність та байдужість працівників.

Головний документ українця можна буде легко носити у гаманці.

За три місяці територіальні підрозділи Управління ДМС України в Тернопільській області прийняли півтори тисячі заяв на оформлення паспорта громадянина України у вигляді картки. Майже тисячу готових документів вже вручили власникам.

            Більше чотирьох сотень ID-карток оформлено та видано  Тернопільським міським відділом міграційної служби,  про це повідомила начальник Тернопільського МВ УДМС України в області Людмила Лужняк.

            У районах процес паспортизації 16-річних громадян ID – картками теж активно триває. Понад півтори сотні паспортів нового взірця оформлено Борщівським, Бучацьким, Кременецьким і Чортківським районними секторами УДМС, більше сотні – Збаразьким, Теребовлянським і Тернопільським, понад вісімдесят – Козівським та Лановецьким районними секторами.

            Допоки отримати ID-картку можуть лише 16-річні українці, які оформлять паспорт громадянина України вперше. Для цього потрібно звернутися до підрозділу міграційної служби за місцем реєстрації зі свідоцтвом про народження та копіями паспортів батьків. При оформленні паспорта у вигляді картки фото приносити не потрібно.

 У міграційній службі нагадують: у тих підрозділах, де ще не встановлено обладнання для оформлення паспорта у новому форматі, продовжують оформляти паспорт-книжечку.

Головний спеціаліст із

зв’язків з громадськістю і ЗМІ                                                         Бойко І.В.

Яку оцінять усі тернополяни, що користуються гаджетами.

Напередодні «Днів сталої енергії», які пройдуть в Тернополі вже цього тижня, у сквері В’ячеслава Чорновола встановлять «сонячне дерево». Як повідомив заступник міського голови Владислав Стемковський, від «дерева», яке живитиметься сонячною енергією, тернополяни зможуть зарядити свої гаджети.

– Найближчим часом у центральній частині міста поблизу пам’ятника Пушкіна розпочнуть монтувати так зване «sun tree» або  «solar tree». Такі дерева можна побачити у багатьох європейських містах, а тепер оцінити його зможуть і тернополяни. Біля підніжжя дерева буде облаштована лавка, а також спеціальне пристосування для зарядних пристроїв мобільних телефонів та інших портативних пристроїв невеликої потужності, – розповідає Владислав Стемковський.

Загалом, за словами фахівця, метою установки сонячного дерева є насамперед підвищення обізнаності, розуміння і використання поновлюваних джерел енергії. derevo1

– «Сонячне дерево»поєднує мистецтво і технології використання сонячної енергії в скульптурному вираженні, адже вони є художніми та функціональними чистими енергетичними машинами. – зауважує пан Стемковський. –  Перші сонячні зарядні пристрої почали створювати ще у 1998 році. «Solar Tree » стали естетичними джерелами відновлюваної енергії. Однак першим,  розробленим спеціально для підзарядки мобільних пристроїв,  було «Суничне дерево», створене сербською компанією «Strawberry Energy». Воно посіло перше місце в конкурсі Європейської комісії «Тиждень сталої енергії – 2011″ в Брюсселі.  Тепер Тернопіль, схоже, стане першим українським містом, де встановлять цей сучасний пристрій.

Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР

На минулому тижні з Тернопілля в зону бойових дій стартував черговий 30 - й (ювілейний) рейд ГО "Схід та Захід єдині".

7 квітня 2016 року транспорт "фура" успішно прибула на нашу базу у місті Костянтинівка Донецької області.

8 квітня відбулося розвантаження. Та перед тим днями раніше Шумське відділення спорядило аж два буси волонтерської допомоги до нашої бази (нижче подано перелік вантажів). Наші побратими встигли побувати на передових позиціяк у: Авдіївці, Новотроїцькому, Невельському, Водяному, Опитному, Зайцевому, Кримському, Тошківці. В екпажах тих днів працювали: Едуард Хатмуллін, Володимир Авдєєв, Володимир Каніщев, Сергій Лукавий, Віктор Грицаюк, Віктор Вознюк.

8 квітня завдяки методиці розпрацьованій координаторами Едуардом Хатмулліним, Василем Конько, Володимиром Каніщевим була задіяна робота двох екіпажів. На Попасну, Троїцьке і позиції що розташовані далі за ним вирушили Василь Конько (старший екіпажу), Ігор Крочак та Віталій Заверуха. У переліку довезення: військова форма, харчі, овочі. мінеральна вода і багато чого іншого. Хлопці з 11 батальйону "Київська Русь" дуже дякували і за тушковане мясо, і за інші смаколики з Тернопілля. Побували ми тоді і в підрозділах 59-ї бригади... Едуард Хатмуллін і наші друзі волонтерки з Києва Світлана Андрейчук та Лариса Чинкалова і Оксана Гопанюк з Тернополя ( здійснили марш на Очеретино на другому автомобілі групи доставивши бійцям овочі, мінеральну воду і багато чого іншого по потребі. Хочу зазначити що наші автомобілі бійці впізнають вже здалека, а також солдати завжди з повагою називають назву групи. Отак, якось вдалось нам, все таки заслужити такий авторитет важкою волонтерською працею. Два роки допоки триває неоголошена Україні війна увесь загал групи невтомно працює і в тилу - збираючи допомогу, і на "передку" розвозячи її по позиціям.

9 квітня я разом з волонтерами з Лисичанська відвідав позиції у Марїнці. Возили до хлопців допомогу і від нас, разом з друзями групи Валентиною Лукашевич, Оленою Шиманською, Анастасією Ігнатенко. Дівчата дорогою встигли розказати мені романичну історію кохання воїна з 14 ОМБР ЗС України Дмитра Матвіюка з Херсонщини і волонтерки з Лисичанська Насті Ігнатенко... Колись у книзі про волонтерський рух опишу її напевно детальніше. Війна не може зупинити справжнє життя і кохання... Нашим подругам тут же на позиції вручили грамоти від командування за постійну допомогу даному підрозділу. Там же у Марїнці бійці показували нам ворожі позиції (дистанція до яких 300 метрів), я навіть пробував щось розгледіти через свою фотографічну оптику та військовий бінокуляр. По позиції час від часу працюють снайпери противникка. Та найбільше мене вразили сліди руйнуваннь що довелось побачити на цій позиції. Сильніше побиті снарядами стіни я бачив хіба що на "Шахті" і Пісках. Василь Конько встиг того ж 9 квітня відвідати Попаснянський "керунок" і довезти хлопцям те що вони замовили у попередній раз.

За ці дні групою "Схід та Захід єдині" проведено величезну роботу, детальніший опис по закінченні основної праці з розвезення вантажів 30-го рейду групи. Побували наші побратими і в підрозділах ЗС України, і Національної Гвардії та Міністерства внутрішніх справ. На тому і стоїмо передова чекає. Слідкуйте за нашими повідомленнями. Наші екіпажі і в наступні дні будуть виходити на маршрути.

Ще раз довідково опишу про старт рейду...

Старт відбувся 6 квітня:

Керівники рейду: західна Україна Василь Конько, Шумщина Володимир Каніщев, Донбас Едуард Хатмуллін, інформаційний супровід Ігор Крочак. Вага вантажу 27 тонн, у переліку харчі, овочі, військова форма, спорядження і інше. До рейду долучились активно волонтери групи Галина та Микола Дерецькі, Петро Христинич. Друзі групи: Іван Баралдін, Ольга Колос, Володимир Чарнош, Степан Рубай (300 літрів диз. палива), Василь Мазурик, придбати тактичне взуття для бійців помогли фінансово Василь Глемба, Роман Семерко, Богдан Завитій, Володимир Поточняк, Наталія Станько, Петро Мандзій та інші підприємці, керівники та благодійники з Тернопілля. В зону бойових дій відбули координатор групи по заходу України Василь Конько, прес-секретар Ігор Крочак, Віталій Заверуха. Шумське відділеня з Володимиром Каніщевим, Сергієм Лукавим, Віктром Грицаюком, Віктором Вознюком також спорядилось в дорогу і доставило до Едуарда Хатмулліна аж два буси вантажу. У переліку 4 тонни тушкованого м'яса, 6 генераторів, 15 газових плиток, 700 кілограмів капусти, 500 літрів соку березового, 15 комплектів форми і багато чого іншого. Священики поблагословили волонтерів на далекі мандри. Учні школи Озерної та жителі села і мама загиблого героя Володі Гриценка з села Осташівці пані Надія помагали вантажитись. А ще одна мама бійця що загинув на Донбасі Андрія Рави з села Футори пані Марія зладила цілий бус продуктів для воїнів. Від «Матерів в молитві» з парафії Св.Свмч.Йосафата УГКЦ у Тернополі з Марією Шестопалкою на чолі завантажили смаколики для бійців.

Подальші репортажі з передових позицій незабаром.

Ігор Крочак, прес-секретар ГО "Схід та Захід єдині"

(фото Едуарда Хатмулліна та Ігоря Крочака)

11 квітня 2016 року

Протягом 7-8 квітня у Тернополі відбулась “Інтелектуальна битва університетів”, де команди із Тернополя, Львова, Києва, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська і Черкас змагались між собою за звання переможця. Реалізувала проект, у якому взяло участь близько 100 людей, громадська організація “Молодіжне об’єднання “Файне місто”.

Суть проекту “Інтелектуальна битва університетів” у тому, щоб провести змагання в неформальній обстановці та показати, що можна весело та з користю для себе проводити вільний час, тому перший день проходив у РК “RIVERPOOL”.

Юлія Ковальчук, координатор проекту, розповіла про настрій учасників: “Проект в Тернополі відбувається вже вдруге. Минулого року приймали участь лише тернопільські виші, а цього року ми залучили студентів з різних куточків України. Плани на наступний рік глобальні, ми хочемо масштабувати проект на всі міста України, щоб Тернопіль дійсно довів свій статус студентської столиці. Ми намагались створити максимально дружню атмосферу для учасників заходу, зробити неформальні змагання, поєднати непоєднуване: нічний клуб та інтелектуальні ігри, тренінги. Особлива увага зверталась на місце проведення заходу, адже неформальне приміщення спонукало учасників бути більш розкутими та почувати себе вільніше. Приємно, що учасники з інших міст здружилися та залишились задоволені заходом.”

Після представлення команд, учасники прослухали тренінг по ефективному командоутворенню від Василя Томчишина та познайомились один із одним. Також молодь отримала дозу мотивації від Івана Омеляна і вдосконалила своє публічне мовлення завдяки Сергію Костюку. Також до Тернополя приїхав Нікіта Андрєєв, голова Студентського антикорупційного бюро, який розповів про можливості впливу студентів на навчальний процес.

Студенти мали змогу позмагатись у дебатах, де одні доводили користь мережі Інтернет, а інші його шкоду. На мафії учасники проявили спроможність домовлятися та вміння аналізувати  поведінку людей. У настільних іграх і шахах вони мали змогу стратегічно продумувати ходи, а у Cash Flow ще й застосували досвід фінансової грамотності. Завдяки квесту учасники з інших міст дізнались про Тернопіль та його відомі місця. У вечір першого дня на Mind Gamе корисним було застосування логіки для відповіді на різносторонні запитання.  У фінал із шахів вийшли представники команд Львова і Харкова, які грали на перемогу живими людьми, замість звичних дерев’яних фігур, що пересувались по збільшеній у рази гральній дошці.

Едуард Кучеренко, капітан команди з міста Черкаси, поділився своїми враженнями: “ІБУ - дійсно оригінальний проект, що з одночасно шокував і залишив після себе неймовірні емоції. Ці два дні пролетіли наче одна суцільна пригода. Були злети, були і падіння. Та головне їдучи у жаркому вагоні назад у рідні Черкаси нашу команду не покидало відчуття, що ми не одміно повернемося знову до файного міста Тернопіль. І ми це зробимо не тому, що за два дні не змогли обшукати усі закутки міста, а тому що якимось магічним чином організаторам проекту вдалося залишити ту атмосферу сімейки, яка разом грає в інтелектуальні ігри. Дійсно, хочеться подякувати організаторам за можливість спробувати себе у дебатах та прослухати низку цікавих та мотивуючих тренінгів. Не важливо хто переміг, а хто програв, важливо що в результаті усі ми отримали неймовірний досвід, який змушує не зупинятись і розвиватись далі. Сподіваюсь, що ІБУ нікуди не зникне і наступного року вирине з новими покращеннями та об'єднає усю Україну знов”.

За результатами змагань, у “битві інтелектів” перемогла команда Тернополя від ТДМУ. Тарас Мороз, капітан команди Тернополя, висловив своє задоволення проектом: “Я від імені всієї команди дякую організаторам з ГО МО “Файне місто” та головному організатору - Ковальчук Юлії за створення такого чудового дійства, яке зібрало найрозумніших людей з різних куточків України, командам-учасникам - за напружену боротьбу, чесну конкуренцію, нові знайомства, а також команді ТТБПОК - за відмінні результати і гарно проведений час”. Друге місце отримала команда зіЛьвова, а третє - Києва. Усі отримали подарунки, а переможці - ще й солодку сову із карамелі. Організатори обіцяють зробити проект наступного року ще більш масштабним, залучити до участі нові міста та знову підтвердити статус Тернополя - студентської столиці.

В рамках проведення «Битви університетів» сьогодні, 8 квітня, біля драмтеатру проводять незвичайну гру у шафи. Фіналісти поєдинку, який пройшов вчора, сьогодні змагаються привселюдно.

НА великій дошці діти у костюмах шахових фігур відтворюють партію, яку ведуть студенти за столом. Як повідомили організатори, до фіналу вийшли представників вузів Львова та Харкова.